Всеукраїнський конкурс наукових робіт здобувачів вищої освіти «Освіта для сталого розвитку»

Інформаційний лист всеукраїнського конкурсу «Освіта для сталого розвитку» – 2026

Положення «Про проведення Всеукраїнського конкурсу наукових робіт здобувачів вищої освіти «Освіта для сталого розвитку»»

Наказ № 352 від 08.10.2026 “Про організацію та проведення ІІ Всеукраїнського конкурсу наукових робіт здобувачів вищої освіти “Освіта для сталого розвитку”


Реєстрація учасників Всеукраїнського конкурсу “ОСВІТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ”

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНКУРСНИХ НАУКОВИХ РОБІТ

Відповідно до Положення проведення Всеукраїнського конкурсу наукових робіт здобувачів вищої освіти «Освіта для сталого розвитку» (Розділ IV. ОЦІНКА КОНКУРСНИХ РОБІТ, наказ Глухівського НПУ ім. О.Довженка №139 від 30.04.2025 р) рецензування наукових робіт здійснюється  за такими критеріями:

– актуальність – 10 балів;

– новизна та оригінальність ідей – 15 балів;

– спрямованість на досягнення цілей сталого розвитку – 20 балів;

– використані методи дослідження – 15 балів;

– теоретичні наукові результати – 10 балів;

– практична спрямованість результатів (документальне підтвердження впровадження результатів роботи) – 20 балів;

– рівень використання наукової літератури та інших джерел інформації – 5 балів;

– ступінь самостійності роботи – 10 балів;

– якість оформлення – 5 балів;

– публікації автора (авторів) – 10 балів.

Всього максимальна оцінка може бути – 120 балів

Схарактеризуємо зміст критеріїв оцінювання:

1. Актуальність проблеми (до 10 балів).

Оцінюється міра обґрунтованості вибору теми, її відповідність сучасним викликам у сфері освіти для сталого розвитку, наукова новизна постановки проблеми, вміння автора визначити суперечності та тенденції розвитку досліджуваного питання. Зокрема чи проблема чітко сформульована, має значний теоретичний і практичний потенціал. Чи демонструє автор глибоке розуміння сучасного стану проблеми через аналіз наукових джерел (українських і зарубіжних). Актуальність підтверджується посиланнями на сучасні дослідження, нормативні документи ООН, ЮНЕСКО, ЄС, МОН України тощо. Виразно окреслено наукові суперечності, прогалини у знаннях або практиці.

2. Новизна та оригінальність ідей (до 15 балів).

Оцінюється ступінь самостійності й творчості автора у постановці наукового завдання, розробленні підходів, гіпотез, методів або рішень; здатність вийти за межі відомих підходів і запропонувати власне бачення розв’язання проблеми в контексті освіти для сталого розвитку. Зокрема, чи містить робота нові наукові або практичні ідеї, які суттєво розширюють або поглиблюють сучасне розуміння проблеми. Чи є самостійна авторська концепція, підхід, модель, методика, інтерпретація або інноваційне рішення. Пропозиції відповідають цілям сталого розвитку (SDGs), можуть бути інтегровані у освітній процес або практику освітніх інституцій. Автор демонструє творчість, критичне мислення та самостійність у формуванні ідей.

3. Спрямованість на досягнення цілей сталого розвитку (до 20 балів)

Оцінюється ступінь інтеграції в роботі ідей, принципів та завдань Цілей сталого розвитку (ЦСР, SDGs), ухвалених ООН, а також здатність автора продемонструвати внесок свого дослідження у формування сталого майбутнього — у соціальному, економічному, екологічному та освітньому вимірах. Важливими є системність, міждисциплінарність, гуманістична спрямованість дослідження та його потенціал для реальних змін у практиці освіти. Чи в роботі чітко й аргументовано демонструється внесок у реалізацію конкретних Цілей сталого розвитку (однієї чи кількох). Чи глибоко автор розуміє філософію сталого розвитку, посилається на міжнародні та національні документи (ООН, ЮНЕСКО, ЄС, Стратегію сталого розвитку України, Стратегію освіти для сталого розвитку ЄЕК ООН тощо). Ідеї дослідження інтегрують екологічний, соціальний, економічний виміри сталості. Є практичні пропозиції або моделі, здатні впливати на формування компетентностей сталого розвитку, зміну поведінкових установок або розвиток сталих спільнот.

4. Використані методи дослідження (до 15 балів).

Оцінюється наукова обґрунтованість і доцільність обраних методів, їх відповідність меті, завданням і логіці дослідження, а також якість реалізації емпіричної частини роботи. Важливими є комплексність, валідність, достовірність і коректність інтерпретації даних, а також уміння автора продемонструвати етапність і системність дослідження. Зокрема, чи комплекс методів, використаний автором, є адекватним поставленим завданням та відповідати експериментальному характеру роботи. Чи методи чітко описані, забезпечено достовірність і відтворюваність результатів. Чи представлено якісний і кількісний аналіз даних з використанням адекватних інструментів (анкети, тести, педагогічні спостереження, інтерв’ю, експерименти тощо). Чи етапи дослідження — констатувальний, формувальний, контрольний — висвітлено повно, з підтвердженням результатів емпіричними матеріалами (зразками робіт, анкетами, діаграмами, статистикою).

5. Теоретичні наукові результати (до 10 балів).

Оцінюється рівень опрацювання теоретичної частини дослідження, глибина аналізу наукових джерел, уміння автора систематизувати, порівнювати, узагальнювати та робити власні висновки на основі опрацьованого матеріалу. Важливими є логічність викладу, аргументованість висновків, використання сучасних теоретичних підходів (українських і зарубіжних), а також оригінальність і наукова культура мислення. Результати теоретичного аналізу має бути подано не лише реферативно, але й супроводжуватися порівняннями, узагальненнями, висновками автора, проілюстровано таблицями, схемами в тексті роботи або в додатках. Важливими є логічність викладу, аргументованість висновків, використання сучасних теоретичних підходів (українських і зарубіжних), а також оригінальність і наукова культура мислення. Зокрема, чи автор не лише узагальнює, а й критично осмислює наявні підходи, виявляє суперечності, формулює власні теоретичні положення або уточнення термінів, понять, класифікацій. Чи є порівняння, узагальнення, висновки, оформлені логічно й аргументовано. Чи простежується зв’язок із концепцією сталого розвитку та сучасними тенденціями освіти.

6. Практична направленість результатів (до 20 балів).

Оцінюється реальна прикладна цінність результатів дослідження, можливість та ефективність їх застосування в освітній практиці, громадській діяльності, екологічному менеджменті чи соціальних ініціативах, пов’язаних із реалізацією принципів сталого розвитку. Враховується рівень розроблення методичних рекомендацій, програм, технологій, інструментів, а також наявність підтвердження впровадження результатів роботи. Зокрема, чи робота має чітко виражений прикладний характер і демонструє реальний внесок у практику освіти для сталого розвитку. Чи представлено авторські дослідження, методичні матеріали,інноваційні педагогічні технології, програми, посібники, дидактичні інструменти, цифрові ресурси або освітні моделі, що пройшли апробацію або впроваджені у діяльність закладів освіти, громад чи організацій. Результати мають соціальний ефект, відображають партисипативний підхід, екологічну та культурну чутливість. Наявне документальне підтвердження впровадження, що підтверджує практичну результативність роботи дає можливість отримати максимальний бал за цей критерій.

7. Рівень використання наукової літератури та інших джерел інформації (до 5 балів).

Оцінюється повнота, різноманітність і якість джерельної бази дослідження, рівень володіння сучасними науковими підходами, здатність автора критично опрацьовувати, аналізувати та інтегрувати інформацію з різних джерел. Враховується актуальність, достовірність і наукова культура використання джерел, зокрема коректність цитування та посилань. Зокрема, джерельна база Джерельна база повна, різнопланова, репрезентативна має характеризуватися різноманітністю та достатньою повнотою: не менше 30-ти джерел, наявність вітчизняних і зарубіжних джерел останніх років, останніх документів у галузі освіти тощо.. Використано сучасні наукові джерела (вітчизняні і зарубіжні), серед яких — актуальні публікації останніх років, міжнародні документи (ООН, ЮНЕСКО, ЄС), нормативні акти МОН України, результати актуальних досліджень. Автор демонструє вміння системно аналізувати джерела, робити зіставлення та узагальнення, критично оцінює позиції різних учених. Цитування виконане коректно, бібліографічний опис оформлено згідно з вимогами.

8. Ступінь самостійності роботи (до 10 балів).

Оцінюється самостійний характер виконання дослідження, дотримання принципів академічної доброчесності, коректність використання джерел, оригінальність авторського підходу до аналізу, узагальнення та інтерпретації результатів. Зокрема аналізується чи робота повністю самостійна, чи усі цитати, запозичення, таблиці чи рисунки належно оформлені із посиланням на джерела. Висновки, узагальнення, рекомендації мають виразний авторський характер. Стиль викладу послідовний, аргументація логічна, текст демонструє глибоке розуміння теми та самостійне мислення. Відсутні будь-які ознаки плагіату чи компіляції. Плагіат неприпустимий у будь-якому обсязі. Навіть поодинокі випадки неоформлених запозичень повинні знижувати оцінку.

9. Якість оформлення (до 5 балів).

Оцінюється відповідність оформлення роботи встановленим вимогам (Розділ ІІІ Положення та Додаток 3 до Положення), культура подання тексту, логічність структури, коректність посилань, оформлення списку використаних джерел, наявність усіх необхідних структурних елементів (титульний аркуш, зміст, вступ, розділи, висновки, список літератури, додатки).Також враховується загальна візуальна та стилістична охайність, грамотність і дотримання наукового стилю викладу. Наприклад, робота повністю відповідає встановленим вимогам до структури й оформлення. Текст охайно відформатований, послідовний, без технічних, орфографічних і стилістичних помилок. Усі елементи оформлені коректно (нумерація сторінок, таблиці, рисунки, посилання, додатки). Список використаних джерел складений за чинними стандартами (APA, ДСТУ 8302:2015). Оформлення сприяє легкому сприйняттю змісту.

10. Наукові публікації (до 10 балів).

Оцінюється наявність наукових публікацій автора, що стосуються теми дослідження, їхня рівень (міжнародний, всеукраїнський, регіональний) і престижність видання (збірник категорії Б, включений д баз даних Scopus/WoS, чи конференції), а також відповідність публікації змісту роботи. Публікації враховуються як друковані, так і електронні наукові матеріали, у яких автор продемонстрував власний внесок у дослідження. Важливо враховувати наявність власного наукового внеску студента, а не лише участь у співавторстві. Всі оцінки повинні спиратися на документальні підтвердження публікацій (копії статей, бібліографічні дані, DOI). Стаття у збірнику категорії Б, Scopus/WoS – 10 баів, 1 тези – 3 бали, але за критерій не більше 10 балів.

Обов’язкова умова для членів журі

Будь-яке зниження оцінки за кожним із критеріїв (пункти 1–10) має бути обґрунтоване і відображене у формі рецензії в пункті 11 “Недоліки роботи (пояснення зниження максимальних балів у пунктах 1–10)”.

Члени журі повинні чітко і коректно пояснити які саме недоліки виявлені, чому вони вплинули на зменшення кількості балів, які аспекти роботи не відповідають високим стандартам з точки зору критерію. Це необхідно для: забезпечення прозорості оцінювання, надання здобувачу та керівнику конкретного зворотного зв’язку для вдосконалення роботи, уникнення суб’єктивності або необґрунтованого заниження балів.

Важливо: якщо недоліків немає, пояснення у пункті 11 не обов’язкове — робота оцінюється максимально за критерієм.